пам`ятки для батьків
До того, як віддавати свою дитину в дитсадок, навчіть її:
- самостійно їсти і користуватися серветкою,
- з незначною допомогою мити руки ї витирати їх,
- проситися в туалет,
- користуватися носовичком,
- самостійно знімати і одягати колготи, шкарпетки, шапку, черевики,
- акуратно складати свій одяг,
- бережно ставитися до речей,
- складати іграшки.
Також навчіть дитину розрізняти і правильно показувати іграшки, меблі, одяг, посуд, частини власного тіла. Вчіть дитину розмовляти неквапливо і зрозуміло.
Ці вміння допоможуть дитині легше і швидше адаптуватися до дитячого садка.
Ці вміння допоможуть дитині легше і швидше адаптуватися до дитячого садка.
Що потрібно мати дитині?
Носові хусточки.
Купуйте їх з запасом, бо губитимуться вони часто. Або запасіться паперовими серветками.
Тапочки.
Тапочки повинні бути з задником і щільно облягати ступню. Не допускається взуття "на виріст", яке велике на дитину, взуття без задника.
Піжама.
Піжама має бути з натуральних тканин, вільного крою. Для сну мають бути окремі легкі шкарпетки. І не забувайте щотижня забирати піжаму додому на прання.
Змінний одяг.
У дитини в шафці завжди повинен бути змінний одяг. Обов'язково мають бути колготи, кофтина, комплект спідньої білизни (для найменших - кілька комплектів).
Одяг на щодень.
Носові хусточки.
Купуйте їх з запасом, бо губитимуться вони часто. Або запасіться паперовими серветками.
Тапочки.
Тапочки повинні бути з задником і щільно облягати ступню. Не допускається взуття "на виріст", яке велике на дитину, взуття без задника.
Піжама.
Піжама має бути з натуральних тканин, вільного крою. Для сну мають бути окремі легкі шкарпетки. І не забувайте щотижня забирати піжаму додому на прання.
Змінний одяг.
У дитини в шафці завжди повинен бути змінний одяг. Обов'язково мають бути колготи, кофтина, комплект спідньої білизни (для найменших - кілька комплектів).
Одяг на щодень.
Для садочка найбільше підходить одяг зі знімним "верхом", щоб можна було роздягнути дитину, коли їй буде жарко. Легка сорочка і більш тепла кофтина ідеальні для хлопчика. Для дівчаток так само гольфик і кофтина, а от замість спідниці, яка буде крутитися і з якої буде вилазити блузка, краще одягти сарафан - це найзручніший для дівчаток одяг. Для літа дівчаткам, знову ж таки, найкраще одягти сарафанчик, а хлопчикам - шортики й маєчку. Панамка, кепка або хустинка влітку обов'язкові.
Святкове вбрання.
Святкове вбрання.
Тепер про одяг для свят. Обовязково в гардеробі дитини має бути білий гольфик і білі колготки (як для дівчинки, так і для хлопчика) і, звісно, чорний костюм для хлопчика і нарядна сукня для дівчинки. Цей одяг буде в нагоді і на свято, і на відкрите заняття, і для фотографування. Не поспішайте шити одяг для костюмованих свят - запитайте вихователя, яку роль гратиме дитина, порадьтеся, яким має бути її костюм.
Старайтеся, не обурюючись, виконувати всі вимоги вихователя.
Якщо треба щось принести для костюма на ранок чи інше свято, зробіть це. Дитина не повинна почуватися гіршою за інших, заздрити їм або соромитися своїх батьків.
Старайтеся, не обурюючись, виконувати всі вимоги вихователя.
Якщо треба щось принести для костюма на ранок чи інше свято, зробіть це. Дитина не повинна почуватися гіршою за інших, заздрити їм або соромитися своїх батьків.
ПОРАДА БАТЬКАМ, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ ІЗ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Ваша дитина росте, але Ви почали помічати, що вона в своєму розвитку відрізняється від дітей Ваших знайомих чи сусідів:
• Дитина почала пізніше гулити, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити.
• До трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів.
• З іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка.
• Дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їхнього змісту, погано заучує вірші.
• В поведінці дитини є моменти, які вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас міняється настрій.
Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою як і всі.
Педагоги вашого садочку радять Вам відвідувати інший, спеціальний сад, де вашій дитині буде краще.
Що ж не так з дитиною? Чим пояснити її стан?
Це стан, при якому спостерігається стійке, незворотне порушення пізнавальної діяльності, що зумовлюється органічним ураженням головного мозку.
Цим і пояснюються особливості вашої дитини.
Шановні батьки!
- Усвідомте, що виховання та навчання дитини – це довгий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
- Дотримуйтеся режиму.
- Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів.
- Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
- Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі.
- Заохочуйте навіть незначні досягнення вашої дитини.
- Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
- Ніколи не висловлюйте свої думки щодо педагогів в присутності своєї дитини.
Прийміть до уваги такі поради:
- Любіть та оберігайте свою дитину.
- Не чекайте, що вона буде такою, як Ви, або такою, як Ви хочете.
- Допоможіть їй стати самою собою.
- Будьте добрим прикладом для своєї дитини.
- Не мовчіть зі своєю дитиною; грайтеся з нею, працюйте з нею, розмовляйте з нею.
- Не принижуйте гідності своєї дитини.
- Привчайте дитину до порядку, навчайте бути слухняною, не відкладайте зауваження «на потім».
- Чекайте від дитини тільки таких умінь та оцінок, на які вона здатна.
- Пам’ятайте про велику силу похвали, не чіпляйте на дитину «ярликів».
- Піклуйтеся про створення комфортних умов для розвитку вашої дитини.
Я – особлива дитина!
Любіть мене!
Мені необхідний особливий підхід:
- Своєчасні та систематичні спостереження і лікування у лікарів-фахівців.
- Мені найкраще відвідувати спеціальний заклад, де зі мною будуть займатися вчителі-дефектологи.
- У мене повинні бути гарні, розвиваючі іграшки.
- До мене потрібний індивідуальний підхід.
- Розвивати і навчати мене необхідно повільно на короткотривалих заняттях, часто повторювати і повільно ускладнювати навчальний матеріал.
- Якщо я втомився – дайте мені невеликий відпочинок, або займіть мене чимось іншим.
- Не вимагайте від мене більше, ніж я можу.
Ви запланували дитину, чекаєте або вже народили її? Ознайомтесь, будь ласка, із змістом цієї пам’ятки:
- Згадайте, які хвороби перенесли Ви і ваші найближчі родичі.
- Чи були у вашій родині такі, у яких пізно з’явилося мовлення, були труднощі з навчанням у школі?
- Як часто у вашій родині вживають алкогольні напої, наркотичні речовини? Чи палите Ви? А, може, хтось із вас ВІЛ-інфікований?
- Мами! Пригадайте, як протікала ваша вагітність?
- Можливо, в перші три місяці Ви перехворіли респіраторними, інфекційними захворюваннями, або у вас був хламідіоз?
- Чи є у Вас звичка палити, зловживати алкоголем, вживати медпрепарати без призначення лікаря?
- Можливо у Вас була загроза викидня? Анемія плода? Ви падали, або травмували живіт?
- Як відбувалася у вас родова діяльність: проводилася стимуляція пологів, чи це були важкі, затяжні, або стрімкі пологи?
- Ваша дитина народилася за допомогою кесаревого розтину, накладання щипців?
- Коли закричала дитина?
- Чи знаходилась вона якийсь час у барокамері?
- Чи могла дитина самостійно смоктати?
- Можливо, були ще якісь особливості, на котрі необхідно звернути увагу?
Батьки!
- До народження дитини ведіть здоровий спосіб життя: не вживайте алкоголь та наркотики, не паліть.
- Якщо Ви хворіли інфекційними хворобами, маєте хронічні захворювання, отримайте консультацію у лікаря-спеціаліста щодо народження здорової дитини.
- З літератури ознайомтеся з розвитком та становленням психічних процесів (увага, пам’ять, мислення, мовлення) та нормою раннього фізичного розвитку дитини.
- Будь які відхилення у психічному, фізичному розвитку дитини від норми потребують Вашої уваги.
- Не бійтеся звернутися до лікаря-фахівця: невролога, психіатра, які нададуть Вашій дитині фахову допомогу.
- Хай дитина відвідує той дитячий заклад, де найбільше розвинуть її здібності.
- Дослухайтеся до порад спеціалістів, дотримуйтеся їх.
Ми бажаємо Вам, щоб Ваші діти були здорові!
• Дитина почала пізніше гулити, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити.
• До трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів.
• З іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка.
• Дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їхнього змісту, погано заучує вірші.
• В поведінці дитини є моменти, які вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас міняється настрій.
Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою як і всі.
Педагоги вашого садочку радять Вам відвідувати інший, спеціальний сад, де вашій дитині буде краще.
Що ж не так з дитиною? Чим пояснити її стан?
Це стан, при якому спостерігається стійке, незворотне порушення пізнавальної діяльності, що зумовлюється органічним ураженням головного мозку.
Цим і пояснюються особливості вашої дитини.
Шановні батьки!
- Усвідомте, що виховання та навчання дитини – це довгий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
- Дотримуйтеся режиму.
- Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів.
- Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
- Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі.
- Заохочуйте навіть незначні досягнення вашої дитини.
- Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
- Ніколи не висловлюйте свої думки щодо педагогів в присутності своєї дитини.
Прийміть до уваги такі поради:
- Любіть та оберігайте свою дитину.
- Не чекайте, що вона буде такою, як Ви, або такою, як Ви хочете.
- Допоможіть їй стати самою собою.
- Будьте добрим прикладом для своєї дитини.
- Не мовчіть зі своєю дитиною; грайтеся з нею, працюйте з нею, розмовляйте з нею.
- Не принижуйте гідності своєї дитини.
- Привчайте дитину до порядку, навчайте бути слухняною, не відкладайте зауваження «на потім».
- Чекайте від дитини тільки таких умінь та оцінок, на які вона здатна.
- Пам’ятайте про велику силу похвали, не чіпляйте на дитину «ярликів».
- Піклуйтеся про створення комфортних умов для розвитку вашої дитини.
Я – особлива дитина!
Любіть мене!
Мені необхідний особливий підхід:
- Своєчасні та систематичні спостереження і лікування у лікарів-фахівців.
- Мені найкраще відвідувати спеціальний заклад, де зі мною будуть займатися вчителі-дефектологи.
- У мене повинні бути гарні, розвиваючі іграшки.
- До мене потрібний індивідуальний підхід.
- Розвивати і навчати мене необхідно повільно на короткотривалих заняттях, часто повторювати і повільно ускладнювати навчальний матеріал.
- Якщо я втомився – дайте мені невеликий відпочинок, або займіть мене чимось іншим.
- Не вимагайте від мене більше, ніж я можу.
Ви запланували дитину, чекаєте або вже народили її? Ознайомтесь, будь ласка, із змістом цієї пам’ятки:
- Згадайте, які хвороби перенесли Ви і ваші найближчі родичі.
- Чи були у вашій родині такі, у яких пізно з’явилося мовлення, були труднощі з навчанням у школі?
- Як часто у вашій родині вживають алкогольні напої, наркотичні речовини? Чи палите Ви? А, може, хтось із вас ВІЛ-інфікований?
- Мами! Пригадайте, як протікала ваша вагітність?
- Можливо, в перші три місяці Ви перехворіли респіраторними, інфекційними захворюваннями, або у вас був хламідіоз?
- Чи є у Вас звичка палити, зловживати алкоголем, вживати медпрепарати без призначення лікаря?
- Можливо у Вас була загроза викидня? Анемія плода? Ви падали, або травмували живіт?
- Як відбувалася у вас родова діяльність: проводилася стимуляція пологів, чи це були важкі, затяжні, або стрімкі пологи?
- Ваша дитина народилася за допомогою кесаревого розтину, накладання щипців?
- Коли закричала дитина?
- Чи знаходилась вона якийсь час у барокамері?
- Чи могла дитина самостійно смоктати?
- Можливо, були ще якісь особливості, на котрі необхідно звернути увагу?
Батьки!
- До народження дитини ведіть здоровий спосіб життя: не вживайте алкоголь та наркотики, не паліть.
- Якщо Ви хворіли інфекційними хворобами, маєте хронічні захворювання, отримайте консультацію у лікаря-спеціаліста щодо народження здорової дитини.
- З літератури ознайомтеся з розвитком та становленням психічних процесів (увага, пам’ять, мислення, мовлення) та нормою раннього фізичного розвитку дитини.
- Будь які відхилення у психічному, фізичному розвитку дитини від норми потребують Вашої уваги.
- Не бійтеся звернутися до лікаря-фахівця: невролога, психіатра, які нададуть Вашій дитині фахову допомогу.
- Хай дитина відвідує той дитячий заклад, де найбільше розвинуть її здібності.
- Дослухайтеся до порад спеціалістів, дотримуйтеся їх.
Ми бажаємо Вам, щоб Ваші діти були здорові!
